Наталка Сняданко.

– Нельзя здесь фотографировать, — суворим голосом озивається до мене дідок у класично радянській кепці з козирком, дермантинових босоніжках, сорочці навипуск і давно не праних штанях.

– Шкода, — зітхаю я і ще раз кидаю оком на асортимент його розкладеної на бруківці дермантинової підстилки: у центрі поганої якості ксерокопія скороченої версії «Майн Кампф», поряд такої ж якості розвідка про українські визвольні змагання 20-х р.р. минулого століття, а все це на тлі щедрого асортименту піонерсько-комсомольсько-фронтової символіки радянського часу – значків, світлин, ременів і кокард.

На сусідніх столиках і підстилках – вибір не менш яскравий і різноплановий. Вінілові платівки із записами радянської та італійської естради, алюмінієві ложки та виделки, кулінарні книги польською і російською, видані протягом останніх 100 років, ілюстровані та чорно-білі видання про все на світі, гламурні журнали з усього світу – відносно ... Leer más »]]>

Наталка Сняданко.

– Нельзя здесь фотографировать, — суворим голосом озивається до мене дідок у класично радянській кепці з козирком, дермантинових босоніжках, сорочці навипуск і давно не праних штанях.

– Шкода, — зітхаю я і ще раз кидаю оком на асортимент його розкладеної на бруківці дермантинової підстилки: у центрі поганої якості ксерокопія скороченої версії «Майн Кампф», поряд такої ж якості розвідка про українські визвольні змагання 20-х р.р. минулого століття, а все це на тлі щедрого асортименту піонерсько-комсомольсько-фронтової символіки радянського часу – значків, світлин, ременів і кокард.

На сусідніх столиках і підстилках – вибір не менш яскравий і різноплановий. Вінілові платівки із записами радянської та італійської естради, алюмінієві ложки та виделки, кулінарні книги польською і російською, видані протягом останніх 100 років, ілюстровані та чорно-білі видання про все на світі, гламурні журнали з усього світу – відносно нові і вже антикварні, дерев`яна рахівниця, а над нею натягнута шворка, на якій вітер хитає причіплену картку паперу з написом «Обережно! Ведуться археологічні дослідження».

У проході демонстративно виставлена сумка на колесах, у таких пенсіонери возять продукти з супермаркетів. На сумці оголошення про можливість придбати польський путівник Львовом видання 1920 року. Я купую примірник – це все така ж поганої якості ксерокопія за захмарну ціну. Але зміст путівника того вартує – окрім детальних описів старих вулиць і будівель тут є ще карти, а це неоціненно у місті, де назви вулиць міняють мало не щороку. Фортепіанні етюди Шопена, біографія Россіні поряд із спогадами радянського маршала другої світової війни Жукова, польські детективи 70-х років мовою оригіналу і романи Сєнкєвіча у російських перекладах, альбом репродукцій Сурікова і раритетне видання репресованого і свого часу висунутого на Нобелівську премію українського поета Василя Стуса, біографічне видання «Дочери Маркса» російською і Козацька історія України, валізка, на якій розкладені карти Бєщад польською мовою і путівник Краковом російською, вигорілі парасольки з рекламою львівського пива, а під ними – видання Генрі Міллера разом із детективами Дарії Донцової та Агати Крісті. А над усім цим – велетенська кам`яна постать Івана Федорова, який у 16 столітті надрукував першу українську книгу. Переступаючи через книги на сходинки підіймаються наречені у довгих білих сукнях, щоб сфотографуватися на тлі пам`ятника, продавці сидять на розкладних стільчиках і читають різне. Один, наприклад, читає книгу у брудно-зеленій дермантиновій обкладинці без зазначення автора і під похмурою назвою «Алкоголізм».

Мабуть, якщо десь, у сучасному, вкритою радянською коростою і приторно нацукрованому на потреби туристів Львові, ще збереглася автентична мультикультурність – то це саме тут, де німецько-польські словники габсбурської доби продаються поряд із працями голови першого українського уряду і видатного історика Михайла Грушевського, журналами «Радянська жінка», історичними брошурами ультраправого і ультралівого асортиментів, графоманськими збірничками радянських літераторів і забороненою у радянські часи українською літературою, виданою у діаспорі та свого часу контрабандою привезеною до Львова. І хоча теперішній асортимент цих книжкових розвалів уже значно більше орієнтований на туристів, ніж, як було колись, на бібліофілів – це лише момент неминучого допасування до духу часу.

Ззаду, за Федоровим – вхід у міський архів, масивні ковані ворота на мить прочиняються, і у проході з`являється дядько з вусами і у кепці. Примружившись, дивиться мені в об`єктив, але я не встигаю зловити кадр – ворота зачиняються.

**

Volver

**

— Aquí no se pueden sacar fotografías * — me responde en tono severo un viejito con una clásica gorra soviética con visera, sandalias de cuero sintético, camisa suelta y pantalones largamente sin lavar.

— Lástima — suspiro y una vez más echo una mirada al surtido de artículos que tiene desplegados en el pavimento sobre un paño de cuero sintético: en el centro unas fotocopias de mala calidad de la versión reducida del Mein Kampf, al lado y de la misma calidad un estudio acerca de los movimientos de liberación ucranianos en los años veinte del siglo pasado, y todo esto sobre el fondo abundante de un surtido de pines, fotografías, cinturones e insignias del Movimiento de Pioneros, del Komsomol y de la Segunda Guerra Mundial, símbolos de la era soviética. En las mesillas y ... Leer más »]]>

— Aquí no se pueden sacar fotografías * — me responde en tono severo un viejito con una clásica gorra soviética con visera, sandalias de cuero sintético, camisa suelta y pantalones largamente sin lavar.

— Lástima — suspiro y una vez más echo una mirada al surtido de artículos que tiene desplegados en el pavimento sobre un paño de cuero sintético: en el centro unas fotocopias de mala calidad de la versión reducida del Mein Kampf, al lado y de la misma calidad un estudio acerca de los movimientos de liberación ucranianos en los años veinte del siglo pasado, y todo esto sobre el fondo abundante de un surtido de pines, fotografías, cinturones e insignias del Movimiento de Pioneros, del Komsomol y de la Segunda Guerra Mundial, símbolos de la era soviética.
En las mesillas y paños al piso vecinos la selección no es menos llamativa y diversa. Vinilos de cantantes soviéticos e italianos, cucharas y tenedores de aluminio, libros de cocina polaca y rusa editados durante los últimos cien años, publicaciones ilustradas y en blanco y negro acerca de todo, revistas glamorosas de todo el mundo relativamente nuevas y antiguas, un ábaco de madera, y por encima de este último una cuerda tensada en la que el viento sacude un papelito con la inscripción: “¡Cuidado! Se llevan a cabo investigaciones arqueológicas”.

 
En el medio del paso y en forma deliberada, se exhibe una bolsa con ruedas, de las que los jubilados usan para llevar productos del supermercado. Sobre la bolsa hay un aviso acerca de la posibilidad de adquirir una Guía Turística de Lviv, edición polaca de 1920. Compro uno de los ejemplares, son todos la misma fotocopia de mala calidad a precios exorbitantes. Pero el contenido de la guía lo vale, además de las detalladas descripciones de viejas calles y edificios, incluye mapas, algo invaluable en una ciudad donde los nombres de las calles cambian casi todos los años. Estudios para piano de Chopin, una biografía de Rossini junto a las memorias del mariscal soviético de la Segunda Guerra Mundial Zhukov, policiales polacos de los años setenta en su idioma original y novelas de Sienkiewicz traducidas al ruso, un álbum con reproducciones de Surikov y raras ediciones del reprimido y a la vez nominado al premio Nobel poeta ucraniano Vasyl Stus, una publicación biográfica rusa de Las hijas de Marx y la historia cosaca de Ucrania, una maleta sobre la que se extienden mapas en polaco de las montañas Bieszczady y una guía en ruso de Cracovia, sombrillas decoloradas con publicidades de la cerveza Lvivske y debajo de ellas ediciones de Henry Miller junto a novelas policiales de Darya Dontsova y Agatha Christie. Y por encima de todo esto, la enorme figura de piedra de Iván Fedorov, quien en el siglo XVI publicó el primer libro ucraniano. Atravesando los libros, suben por las escaleras novias en largos vestidos blancos para ser fotografiadas frente el monumento, mientras los vendedores están sentados en sus sillas plegables, leyendo variados escritos. Uno, por ejemplo, lee un libro con una sucia cubierta de cuero sintético verde sin especificar autor y con el sombrío título Alcoholismo.

 
Acaso, si en alguna parte del moderno Lviv, cubierto por la sarna soviética y demasiado endulzado para los turistas, se conservó aún un auténtico multiculturalismo, es precisamente aquí, donde diccionarios alemano-polacos de la era de los Habsburgo se venden junto a los escritos del dirigente del primer gobierno de Ucrania y destacado historiador Mykhailo Hrushevskyi, revistas Mujer soviética, folletos históricos de la ultraderecha y de la ultraizquierda, recopilaciones grafomaníacas de escritores soviéticos y literatura ucraniana prohibida durante los tiempos soviéticos, publicada por la diáspora y traída en su momento de contrabando a Lviv. Y aunque el presente surtido de ese colapso de libros esté mucho más orientado a los turistas que a los bibliófilos, como solía ser, es solo el momento inevitable de adecuación al espíritu de la época.

 
Detrás de Fedorov está la entrada a los archivos de la ciudad, sus masivas puertas de hierro forjado se abren un momento y un hombre con bigote y gorra aparece en su umbral. Entrecerrando los ojos, mira hacia el lente de mi cámara, pero no llego a capturar la imagen, las puertas se están cerrando.

*  En ruso en el original [N. del T.]

**

Lea este texto en ucraniano

**